Офіційний сайт КДНЗ №6 "Струмок" Дніпрорудненської міської ради

Розділи

Календар

« Жовтень 2019 »
Пн   7 14 21 28
Вт 1 8 15 22 29
Ср 2 9 16 23 30
Чт 3 10 17 24 31
Пт 4 11 18 25  
Сб 5 12 19 26  
Нд 6 13 20 27  

Пошук

Новини

Партнерство – у чому суть.

…хай кожен буде скорий слухати, повільний говорити,

нескорий до гніву, бо гнів людини не сприяє справедливості...

Послання Апостола Якова

 

В «Струмочку» відбувся семінар-практикум для вихователів «Організація освітнього процесу на засадах «педагогіки партнерства».

Були розглянені питання :

1. «Психофізіологічний аспект народження партнерства»

2. «Компетентнісне навчання і партнерська взаємодія: уникаємо помилок»

Взаємодія між партнерами в освітньому процесі — доволі складний і водночас простий акт взаємозв’язку під час спілкування. Темп сучасного життя, не завжди дають змогу налагоджувати оптимальні контакти між учасниками освітнього процесу в різних комунікативних системах: «батьки → діти», «педагог → діти», «педагог → батьки», «дитина → діти», «батьки → батьки», «педагог → педагоги» тощо.

Відсутність взаємодії та брак культури спілкування шкодять позитивним взаєминам між батьками, педагогами та дітьми. Часто спілкування в системі «батьки педагоги» зводиться до скарг на поведінку дитини, а в системі «дорослий-дитина» до повчань, вказівок та наказів з боку дорослого. Як перетворити таке спілкування на ефективне партнерство, налагодити довірчі стосунки або хоча б зменшити ризик непорозумінь?

Витоки партнерських взаємин – у психофізичних особливостях дій людини. Якщо педагоги не враховують ці особливості, а лише тиснуть на дитину чи батьків, то отримують упертість, ігнорування, відчуження, ситуативний або тривалий світоглядний конфлікт.

Що заважає встановленню партнерської взаємодії

1.Часто спілкування зводиться лише до констатації тих чи тих фактів, а це не завжди дає змогу врахувати всі аспекти «сутності» інформації.

У спілкування закрадаються:

  • · неперевірені допущення — зі слів інших;
  • · здогадки — нам так здається;
  • · нездійсненні очікування тощо.

Названі чинники створюють сприятливий грунт для безпідставних напружень, які у свою чергу спотворюють реальну картину взаємодії. Це заважає створенню довірчих стосунків, партнерського ставлення і породжує однобічний диктат.

2. Ще одна причина відсутності партнерства — нездатність чи небажання враховувати особливості психофізіологічної природи моделей дій кожного учасника процесу взаємодії. Усвідомлення природи «народження» тих чи тих дій дітей, батьків чи педагогів, дасть змогу знайти точки дотику та створити життєві моделі партнерства, у яких партнери:

  • · поважають одне одного
  • · розуміють особливості партнера;
  • · приймають природу взаємодії;
  • · шукають ефективні компроміси.


Четвер, 19 Вересня 2019 15:30 | Переглядів: 24