Офіційний сайт КДНЗ №6 "Струмок" Дніпрорудненської міської ради

Розділи

Календар

« Квітень 2021 »
Пн   5 12 19 26
Вт   6 13 20 27
Ср   7 14 21 28
Чт 1 8 15 22 29
Пт 2 9 16 23 30
Сб 3 10 17 24  
Нд 4 11 18 25  

Пошук

Консультпункт вихователя-методиста

Інтерактивні форми методичної роботи у розвитку творчого потенціалу педагогів

«Творчість є діяльністю, в яку

людина вкладає немовби частинку

своєї душі, і чим більше вона

вкладає, тим багатшою стає її душа»

В.О.Сухомлинський

Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти в цілому й до кожного вихователя окремо. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свою професійну майстерність. Тільки творчий педагог може виховати творчу особистість. Тому на сучасному етапі найбільш актуальним завданням методичної служби є розвиток творчого потенціалу педагогів. Реалізувати це завдання можна за умови якісно нових підходів до роботи з педагогічними кадрами. Час примушує нас шукати нові шляхи і форми роботи, які б допомогли педагогам піднятися на більш високий професійний рівень, спонукали їх діяти, творити, шукати, пізнавати, відкривати.

В.О.Сухомлинський відмічав: «творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості та проявом її сил в активній діяльності. Радість творчої праці, повнота життя завдяки творчості – до цього прагне кожна культурна, освічена людина».

Педагогічна творчість – це прийняття і здійснення педагогом оптимальних нестандартних рішень у змінних умовах навчально-виховного процесу. Це бачення людиною свого внутрішнього світу, передусім свого розуму, свого напруження інтелектуальних сил, свого розуміння і творення краси в наслідках своєї праці, своїх зусиль.

Процес творчості характерний тим, що творець своєю діяльністю і її наслідками справляє величезний вплив на тих, хто перебуває поряд з ним. Практика доводить, що високий рівень розвитку творчої активності педагога є найважливішою умовою формування творчої активності дитини-дошкільника.

Важливі якості творчої особистості наступні:

1. Прагнення до самореалізації. Одна з вищих потреб особистості, яка виявляється в реалізації власних творчих сил і здібностей, в постійному зростанні та збагаченні власних внутрішніх можливостей, у підвищенні своєї професійної діяльності, в орієнтації на загальнолюдські цінності.

2. Захоплення справою як покликанням. Висока зацікавленість справою, якою займається людина, ототожнення себе зі своєю справою, глибока задоволеність нею і, разом з тим, постійна готовність удосконалювати справу.

3. Аутентичність особистості. Щира та відверта позиція щодо ставлення до себе та інших, небажання ховатися за умовними масками, ховати свої спрямування, думки і переконання, власні індивідуальні особливості.

4. Незалежність щодо суджень. Здатність особистості до висловлювання власних суджень, не пристосовуючись до думки інших, повна самостійність в оцінках.

5. Впевненість у власних силах. Оцінка своїх сил і можливостей адекватна досвіду: вибір цілей і задач, які людина здатна вирішувати на високому рівні якості, відсутність невиправданої тривожності під час вибору та реалізації цілей.

6. Індивідуальність і гнучкість. Здатність до самостійної постановки цілей, а також зміни їх залежно від умов діяльності, вести інших за собою, бути оригінальним і неупередженим під час вирішення проблем, які виникають.

7. Критичність і високий ступінь рефлексії. Постійна увага до адекватності власних дій і вчинків, нетерпимість до недоліків і непродуманих рішень, вміння вчитися на помилках, постійний аналіз та осмислення власної діяльності.

8. Дитяча сприйнятливість і відкритість у ставленні до нового. Поєднання зрілої думки з дитячою свіжістю сприйняття.

Мета методичної роботи – створення сприятливих умов для самореалізації, самоствердження, саморозвитку кожного педагога дошкільного закладу в процесі включення його в різноманітну змістовну методичну діяльність.

Процес розвитку творчого потенціалу педагога дошкільного навчального закладу буде ефективним за умови:

- здійснення діагностики рівня розвитку творчого потенціалу педагога;

- використання інтерактивних форм методичної роботи;

- залучення педагогів до всіх форм методичної роботи;

- залучення педагогів до вивчення та впровадження в практику роботи елементів інноваційних технологій;

- створення умов для самоосвіти;

- створення сприятливого психологічного клімату в колективі.

Однією з цих умов є - використання інтерактивних форм методичної роботи, які полегшують процес набуття педагогами нового досвіду, сприяють засвоєнню нових знань, розвитку активності, ініціативності, творчості кожного вихователя, сформують у кожного педагога такий тип мислення, який забезпечить творчий характер педагогічної праці.

Цінність такого підходу полягає в тому, що він забезпечує зворотній звязок, відвертий обмін думками, формує позитивні відносини між колегами. Основою даної форми роботи з кадрами являються колективні міркування, аргументація висновків, змагання думок і талантів.

Значення інтерактивних методів полягає у досягненні таких цілей, як:

- стимулювання інтересу и мотивації до самоосвіти;

- підвищення рівня активності й самостійності;

- розвиток навичок аналізу і рефлексиії своєї діяльності;

- розвиток спрямованості до співпраці, емпатії.

Вся методична робота нашого закладу спрямована на забезпечення творчого характеру педагогічної праці, стимуляцію пошуку, творчої активності вихователів, впровадження інноваційних технологій, передового педагогічного досвіду з метою якнайповнішого забезпечення інтересів дитини.

Кожен педагог – індивідуальність, тому і його творча майстерність має особливості і певною мірою індивідуалізована. Він може самостійно обирати спосіб удосконалення. А наша задача допомогти йому в цьому.

Для цього існують шляхи щодо розвитку творчої активності педагогів.

Шляхи до розвитку творчої активності педагогів:

1шлях.

Щоб стимулювати творчу активність педагогів, вихователю-методисту слід враховувати індивідуальні особливості, інтереси і нахили, знати рівень розвитку творчого потенціалу кожного вихователя. Для цього проводимо діагностування рівня сформованості фахової компетентності педагогів, використовуючи самоаналіз, експрес-опитування, анкетування, тестування. Діагностика рівня розвитку творчого потенціалу педагогів показала, що у нашому дошкільному навчальному закладі високий творчий потенціал мають – 6 педагогів; нормальний творчий потенціал – 14 педагогів; невеликий творчий потенціал – 5 педагогів.

Діаграма у відсотках: невеликий творчий потенціал – 20%.

нормальний творчий потенціал – 56%.

високий творчий потенціал мають – 24%

За результатами діагностики та цілеспрямованого спостереження за роботою педагогів дошкільного закладу були умовно визначені групи професійної компетентності педагогічних працівників.

Із 25 педагогів:

педагоги-«початківці» - 5 чол.;

педагоги-«пошуковці» - 2 чол.;

педагоги-«майстри» - 12 чол.;

педагоги-«новатори» - 6 чол.

 

2шлях.

Загальновідомо, що ніщо так не стимулює творчу самореалізацію педагогів, як ситуація успіху. Таким «досьє успіхів» у нашому дошкільному закладі є портфоліо кожного педагога. Наповнення його документами, що свідчать про особисті досягнення, - найкращий мотив для творчої самореалізації і удосконалення фахової майстерності педагога.

3шлях.

Реалізація інтерактивної моделі навчання яка дасть змогу розв’язати комплекс провідних завдань методичної служби:

- розвиток творчого потенціалу педагогів дошкільного навчального закладу;

- удосконалення комунікативної компетентності педагогів;

- систематизація і конкретизація професійних знань;

- практичне відпрацювання певних умінь і навичок педагогів;

- активне використання активних та інтерактивних методів у роботі з дітьми.

Пропоную різноманітні види інтерактивних форм методичної роботи для розвитку творчого потенціалу педагогів.

 

 

 

 

У нашому дошкільному закладі ми успішно реалізували такі інтерактивні методи:

«Квік - настройка», «Компліменти», «Клубочок привітання-побажання» - це налаштування колективу на позитивну дружню співпрацю, використовуємо на початку методичних заходів.

1. Якщо ви хочете подобатися людям - посміхайтеся! Посмішка, сонячний

промінчик для засмучених, протиотрута створена природою від неприємностей.

2. Ви найкращі і красиві, нехай всі манекенниці світу вам позаздрять.

3. Є люди подібно золотій монеті: чим довше працюють, тим

дорожче цінуються.

4. Немає краще улюбленої подруги, ніж улюблена робота: не старіє, і

старіти не дає.

5. Труднощі загартовують на шляху до щастя.

 

«Презентація творчих лабораторій» під час проведення методичних годин.

Мета: набуття педагогами нового досвіду і надається можливість поділитись своїми надбаннями з колегами. Сприяти засвоєнню нових знань та опануванню педагогічними новинками. Розвивати активність, ініціативність, творчості кожного вихователя, поліпшувати емоційний фон спілкування в колективі.

Хід: 1. Презентація творчої лабораторії.

3. Запитання щодо презентації та роботи творчої лабораторії.

4. Обмін думками та педагогічними новинками.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

 

«Педагогічна піраміда знань» використовували під час проведення педагогічної ради «Морально-етичне виховання дошкільників відповідно Базового компонента дошкільної освіти»

Мета: Наочно показати педагогам, що практика міцно тримається на теорії та народній педагогіці. Розвивати бажання працювати з методичною літературою, відшукуючи новинки, інновації на задану тематику. Розвивати активність, толерантність, креативність.

Хід: учасників поділити на групи, всім надається Тема піраміди з будь якого розділу Базового компоненту. Групам необхідно заповнити блоки піраміди, виходячи з свого досвіду роботи, знань та умінь за певний час (20 хв.). Вихователі надають відповіді за напрямками:

Думка на цю проблему науковців (блоки-теорія);

Практичний досвід (блоки- практика);

Що радить народна педагогіка (блоки-народна педагогіка);

Кінцевий результат: «Хто зможе повністю збудувати піраміду і у якої групи вона більша».

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

«Попс-формула»використовували під час проведення семінару-практикуму «Особливості виховання патріотизму»

Мета: вчити наполегливості, рішучості, вчити знаходити аргументи і доводи, щоб відстоювати свою позицію. Розвивати креативність та винахідливість.

ПОПС (толкованіє, роз’яснення) - формулу корисно використовувати при виконанні вправ, у яких потрібно зайняти окрему позицію. Цей метод ставить педагогів перед необхідністю відстоювати аргу­менти чи думки. Він допомагає сформулювати та презентувати свою позицію в чіткій і стислій формі.

Наприклад- вихователям надавався тезіс з готовим висловлюванням, думкою або правилом і їм необхідно було відстояти, довести цю думку. «Доведіть, що ваш вид патріотизму (громадянський, етнічний, воєнний, територіальний, національний…) найважливіший».

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

 

«Судове засідання» використовували напедагогічній раді «Впровадження в освітньо-виховний процес інноваційних технологій, спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвої компетенції дошкільників».

обговорення, що імітує судовий розгляд (слухання справи).

Вихователь-методист виступає в ролі обвинувача, завідуюча - суддя, психолог-захисник, вихователі - свідки.

Свідки повідомляють про факти порушень, кожен факт обговорюється.

Наприклад: «Слухається справа про вживанням суржику у професійному мовленні».

Мета: довести необхідність боротьби із вживанням суржику у професійному мовленні.

Завдання: Боротися із суржиком можна лише за умови усвідомлення недоцільності вживання суржику, бажанні викорінити його у власному мовленні, постійній праці над удосконаленням своєї мовленнєвої компетенції.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ

 

Метод «Кейсів» використовували під час проведення педагогічної ради «Впровадження в освітньо-виховний процес інноваційних технологій, спрямованих на формування комунікативно-мовленнєвої компетенції дошкільників».

Мета: дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

Неігровий метод аналізу і вирішення проблеми, де педагоги беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та завдань, взятих з реальної практики. Аналізують ситуацію, з’ясовують суть проблеми і пропонують варіанти розв’язання ситуації. Найкращій варіант можна вибрати за допомогою певного алгоритму.

1.Проблема або ситуація, яку треба вирішити.

2.Варіанти шліхів вирішення проблеми.

3.Обговорення «плюсів» та «мінусів» кожного варіанту рішення.

4.Вибір найкращого варіанту.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ

Всі перераховані методи досить ефективні. Після їх застосування виявляються позитивні зміни загального рівня професійної компетенції педагогів. Таким чином, застосування інтерактивних методів навчання дозволяє створити умови для самостійної та творчої роботи педагогів, підвищити їх творчий потніал.

 

Використання активних форм роботи в методичній роботі з молодими кадрами.

Звичайно предметом особливої уваги методичної служби нашого ДНЗ є становлення молодого вихователя. Шлях молодого фахівця до вершин професійної майстерності надзвичайно важливий. На нашу думку, молодого педагога необхідно орієнтувати на використання сучасних методів і прийомів роботи з дітьми, на постійне поповнення їх знань, осягнення секретів виховання.

У нашому дитячому садочку працює «Школа молодого вихователя», яка сприяє росту педагогічної майстерності молодих спеціалістів.

У зв язку з тим, що серед вихователів нашого колективу виявлено 5 педагогів «початківців» та 2 педагога «пошуковця» перед нами постали задачі: розкрити їхні потенційні можливості, підвищити особистісне та професійне зростання, навчити кожного молодого педагога працювати у командній співпраці, розвивати і стимулювати творчу активність молодих вихователів.

Тому, у методичній роботі з молодими спеціалістами я орієнтуюсь на відпрацювання у них позитивного відношення до педагогічної діяльності, на оволодіння теоретичними знаннями и практичними навичками.

Під час засідань «Школи молодого вихователя» я вирішила використовувати у роботі з молодими спеціалістами методи активного спілкування, які сприяють розвитку у них пізнавального інтересу до професії, активному засвоєнню прийомів роботи з дітьми, надають позитивний вплив на зріст їх професійної компетенції.

Найбільш ефективними методами виявились:

«Коучинг-сесія» або «коуч-сесія» - інтерактивне спілкування педагогів-початківців з педагогами майстрами і новаторами. Це - розвиваюче консультування, дискусія (питання - відповідь).

  • · Коуч (англ. Coach) — фахівець, тренер, що проводить тренування.
  • · Сесія — особливим чином структурована бесіда тренера з клієнтом/гравцем.

Чотири базові етапи коучингу:

- постановка мети;

- перевірка реальності;

- вибудовування шляхів досягнення;

- досягнення.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

«Чорний ящик»

Мета: розвивати уяву, логічне мислення, вміння слухати інших колег.

Цей метод пропонує вирішити тільки одне завдання: знайти таємницю «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

 

«Будинок досягнення мети»

Мета: розвивати вміння діяти колективно, разом визначати мету своєї діяльності; виховувати вміння слухати один одного і спільно приймати рішення.

Хід: Кожна група учасників отримує аркуш із намальованими будиночками, на даху якого зазначено тему, яку педагоги мають розкрити у процесі спільного обговорення. Запропонована тема може відповідати будь якому напрямку освітнього процесу.

На стіні будинку учасники пишуть завдання , вирішивши які, на їхню думку, можна розкрити тему.

На стежці, що веде до будинку, записуються методи і способи вирішення цих завдань.

На дверях визначають мету роботи.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

 

«Метод синквейна»

Мета: Розвивати творчу активність, нестандартність мислення, образну пам’ять і творчу уяву, швидкість та творчість думки.

Виховувати вміння працювати колективно, толерантність.

Хід: Синквейн – п’ятирядна віршована форма.

1 рядок – тема синквейна, заключає в собі одне слова (зазвичай іменник або займенник), яке означає об’єкт або предмет, про що йде мова.

2 рядок – два слова (прикметники або дієприкметники), що дають опис якості об’єкта чи предмета.

3 рядок - 3 дієслова чи дієприслівники, описують характерні дії об’єкта .

4 рядок – фраза з 4-х слів, що виражає особисте відношення автора до предмета чи об’єкта

5 рядок – одне слово-резюме, що характеризує суть предмета чи об’єкта .

Наприклад – робота в групах, дається завдання: Придумати вірші методом синквейну, підводячи підсумок поняття: «Креативність»

Наприклад,

1. Креативність

2.Кмітливий, дотепний;

3.Прогнозує, випереджає, конструює.

4.Знаходить оригінальні способи розв’язання.

5.Здібність.

Категорія учасників: педагоги ДНЗ.

Практика показала, що використання активних форм роботи, а саме інтерактивних методів в організації методичної роботи з молодими вихователями приносить свої позитивні результати, а саме: інтерактивні методи стимулювали процеси набуття професійної компетентності вихователів, змінили іх професійно-особистісну позицію. Молоді вихователі стали більш активними у спільній роботі, менш замкнутими і лякливими, стали проявляти зацікавленість у особистісному та професійному рості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Понеділок, 02 Листопада 2020 11:32 | Переглядів: 35