Офіційний сайт КДНЗ №6 "Струмок" Дніпрорудненської міської ради

Розділи

Календар

« Квітень 2021 »
Пн   5 12 19 26
Вт   6 13 20 27
Ср   7 14 21 28
Чт 1 8 15 22 29
Пт 2 9 16 23 30
Сб 3 10 17 24  
Нд 4 11 18 25  

Пошук

Консультпункт вихователя-методиста

Діти покоління Z, або яка вона – сучасна дитина.

«Ми такими не були», - часто констатують дорослі, коли спостерігають за дітьми. Справді, сучасні діти зовсім не схожі на своїх батьків. І це – неминучі природні зміни, пов’язані з інформаційними технологіями та соціальними подіями, свідками яких стають діти. Науковці називають їх поколінням Z. Чим же вони такі особливі?

Конфлікт поколінь привертав увагу багатьох науковців. Вони з’ясували, що конфлікт поколінь не пов’язаний з віковими суперечностями. Науково обґрунтована і описана теорія, відповідно до якої приблизно кожні 20-25 років з’являється нове покоління, цінності і поведінка якого відрізняються від попередників. Цінності кожного покоління формують умови виховання в сім’ї, а також макроекономічні й політичні події, що відбулися з представниками покоління до 11-14 років. Оця різниця в цінностях поколінь і може породжувати труднощі в комунікації між ними.

Отже, розробники теорії виокремлювали такі покоління:

  • · G.I., або покоління Переможців – до нього належать ті, хто народився в 1903-1918 рр., їм притаманні готовність до змін, віра в світле майбутнє, працьовитість, відповідальність, дотримання ідеології, сімейних традицій, категоричність суджень;

  • · Мовчазне покоління – його представники народилися в 1927-39 рр., їхні цінності як-от відданість, дотримання правил, чесність, терпіння – ці якості формувались в період Другої світової війни;

  • · Покоління Бебі-бумерів– народилися в період підвищення рівня народжуваності в післявоєнні роки – 1947-59 рр., їхні цінності: оптимізм, орієнтація на досягнення високих результатів, особистісне зростання, а також колективізм і командний дух;

  • · Х, або Невідоме покоління – до нього належать ті. Хто народився в 1968-80 рр., їхні цінності: готовність до змін, можливість вибору, глобальна інформованість, самостійність, рівноправність статей, неформальність поглядів, пошук яскравих емоцій, прагматизм, високий рівень матеріальних амбіцій;

  • · Y, або покоління Міленіум – люди, народжені в 1988-99 рр., найважливішим для них є громадянський обов’язок, мораль, відповідальність. Негайна винагорода, мода; вони перші опанували сучасні інформаційні технології;

  • · Z – народжені 2006-2019 рр., представники «зети» доволі творчі, винахідливі й амбітні; на першому плані для них завжди будуть сім,я і дружба; також вони цінують любов, кар’єру і гроші, так звані «сімейні кар’єристи».

Люди, які народилися в період переходу належать до так званого Граничного покоління, або Ехо-покоління, ці люди наділені вибірковими якостями з граничних поколінь, відрізняються гибкістю і вмінням пристосовуватись до обставин, але часто їм важко знаходити баланс в житті і вони «хитаються» у своїх поглядах.

Сучасні дошкільники – представники покоління Z, науковці відзначили деякі особливості перебігу їхніх психічних процесів.

  • · Зокрема, вони запам’ятовують не саму інформацію, а шлях до неї.

  • · Науковці помітили негативні зміни у розвитку уваги – середня тривалість її концентрації значно зменшилася «Кліпові увага і мислення» . Також науковці говорять про проблему часткового чи повного впливу на дітей інформаційно-комунікативних технологій на органи чуття і відчуття дітей. Діти отримують дедалі менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. У них притупляється сприйняття запахів, звуків і тактильних відчуттів.

  • · Дитина може відчувати дискомфорт від дотиків. У неї знижується здатність співпереживати.

  • · Відзначають також, що в таких дошкільників знижується рівень розвитку сюжетно-рольової гри, що призводить до недорозвитку вольової сфери дитини. Падає і рівень дитячої допитливості.

Учені радять педагогам і батькам організовувати для дошкільників покоління Zможливість активно пізнавати довкілля – спостерігати, досліджувати, порівнювати, аналізувати, встановлювати предметні зв’язки тощо. Нам необхідно бути ближчими до дітей, приймати їхні цінності, намагатися зрозуміти їх та враховувати особливості розвитку їхнього покоління.

Покоління Z: як інтернет змінив сучасних дітей

Зараз на Землі одночасно проживає шість поколінь. Саме молоде – це так зване покоління Z. До нього відносяться діти та підлітки приблизно до 14 років. Вони з повним правом можуть називатися народженими цифровою революцією.

Чи загрожують сучасним дітям проблеми з пам'яттю, мисленням, вираженням емоцій?

Факти говорять про те, що діти все раніше і раніше починають освоювати планшети, смартфони, користуватися інтернетом. Дослідження 2015 року показують: майже 80% школярів використовують інтернет 3 години на добу. Кожен шостий проводить там близько 8 годин на добу. Сьогодні діти сприймають інтернет не як набір технологій, а як середовище проживання. Це вже не окрема віртуальна реальність, а частина їх життя. І цей спосіб життя розходиться з способом життя батьків.

Все це говорить про те, що виникає нова соціальна ситуація розвитку людини. Відбувається виникнення нових психологічних контекстів і феноменів, нових форм взаємовідносин, зміна прийнятих в культурі соціальних практик.

Формування психічних функцій

Інтернет для дітей виступає новим культурним знаряддям, яке опосередковує формування вищих психічних функцій. Якщо до епохи інтернету вони розвивалися в безпосередній взаємодії дитини і дорослого або дітей між собою, то сьогодні інтернет втручається в цю взаємодію.

Наприклад, пам'ять. Інтернет став особливою формою пам'яті – трансактивною. Ця пам'ять виникає при тривалих відносинах в парах, коли люди починають покладатися на пам'ять один одного. Пам'ять починає працювати з іншими механізмами: запам'ятовується не сама інформація, а те, яким шляхом до неї дістатися. Чи стає пам'ять гірше, або ми просто намагаємося пристосуватися до нового способу життя? Можливо, скоро ми будемо судити про освіченість не по тому, скільки ми знаємо енциклопедичних фактів або крилатих фраз, а по швидкості пошуку або за оцінкою достовірності того, що ми знаходимо в інтернеті.

Наступна трасформація – увага. Середня тривалість концентрації уваги значно зменшилася у порівнянні з тим, що було 10-15 років тому так звана «Кліпова увага». Це особливо помітно, коли дітей намагаються вчити традиційними методами. Далі цей процес може піти в двох напрямках: або буде посилюватися розсіювання уваги, коли людина стежить за всім відразу і мало на чому зосереджується, або діти будуть вчитися розподіляти свою увагу.

Є проблема сенсорної депривації. Занурюючись в інтернет, діти отримують менше сенсорних сигналів з навколишнього світу. Відчуття світу може стати менш чуттєвим. Може притуплятися сприйняття запахів, звуків реального світу. Дитина може боятися дотиків. Це може призвести до складнощів у сприйнятті власного тіла, його можливостей, складнощів у сприйнятті себе як окремої фізичної сутності, що важливо для формування ідентичності. Крім того, сприйняття людей і їх оцінка часто ґрунтуються на невербальній інформації і дитина не вчиться зчитувати ці сигнали міміки, жестів, інтонації. Дослідники відзначають у зв'язку з цим спад у здатності до співпереживання, емпатії.

І ще один феномен – "кліпове мислення".Воно стало формуватися задовго до інтернету, коли з'явився телевізор і можливість перемикати канали. Розвиток електронних форм спілкування веде до повернення мислення людини до дотекстовому періоду. Це не логічне мислення, а візуальні образи, асоціації різного роду. Деякі розглядають кліпове мислення як перехід до іншої якості мислення: від лінійно-послідовного до мобільно-з'єднанного. Чи означає, що з кліповим мисленням діти стають дурнішими? Не факт. Експерименти психологів доводять, що активне використання інтернету призводить до формування нових нейронних зв'язків.

Побудова ідентичності

Цифрові технології справляють вплив на формування особистості. Дитина активно експериментує, у нього з'являється приголомшливий майданчик для експерименту зі своєю ідентичністю, пошуку свого соціального "Я". В інтернеті він освоює різні соціальні ролі. З іншого боку, спроби приміряти на себе різні маски можуть призвести до того, що ідентичність не буде формуватися, а буде інсценіюватися. Можливе застрявання на стадії смутного, нестійкого уявлення про самого себе. В результаті може затягнутися процес самовизначення, переходу від дитинства до юності і далі.

Позитивно те, що діти в рамках соціальних мереж накопичують кількість знайомих, нарощують соціальні зв'язки, розширюють можливості для реалізації своїх захоплень та мрій. Все цс сприяє майбутній успішності. Саме через ці контакти люди виходять на нові ресурси.

Життя в цифровому середовищі викликає появу нових психологічних контекстів і феноменів. Змінюються уявлення про приватне життя: вона стає прозорою.

Інформаційне середовище, у якому живе покоління Z, суттєво впливає на розвиток їх особистості, визначаючи характерні ознаки.

ознаки дітей покоління Z:

1. Нетерплячість (виросли в онлайн-середовищі та звикають до того, що їхні бажання завжди будуть виконані у віртуальній реальності, але щоб зробити це в реальному житті, часто недостатньо просто натиснути на кнопку).

2. Зосередження на короткострокових цілях (у всьому прагнуть отримати негайні результати, як в Інтернеті).

3. Залежність від Інтернету (сидять у соціальних мережах, грають в Інтернет-ігри, постійно розповідають про своє життя в блогах і спілкуються в контакті, Skype тощо).

4. Фрагментарність образного мислення (не виховані на книгах, а тому максимум, що вони можуть читати, це будь-які статті, найчастіше – міні-новини, формат твітів і статусів у соціальних мережах).

5. Швидко стають дорослими (виросли в епоху економічної депресії; а від них усі очікують тільки одного – бути успішним).

6. Орієнтація на використання (знають, чого хочуть і як це отримати, тому мають у своєму арсеналі десятки аргументів, які використовують, коли просять щось у батьків).

7. Цінують чесність, тому в соціальній мережі відкриті (багато хто живе у світі фантазій, але деякі пишуть правдиво та чесно, інколи – дуже відкрито, чим шокують старше покоління).

8. Віртуальний світ на першому плані (у виборі між особистою зустріччю та спілкуванням у кіберпросторі віддадуть перевагу другому способу).

9. Техніку знають краще, ніж розуміють почуття людей (запитують не у вчителів і батьків, а в Інтернеті, тому збільшується комунікативна відстань дітей від їхніх батьків і переривається ланцюг соціального наслідування, передавання досвіду).

10. Розумні виконавці (легко піддаються впливу).

Зарубіжні й вітчизняні психологи (А. Сапа, Г. Солдатова) зазначають, що у покоління Z розвиваються і специфічні психологічні особливості, а саме:

  • · гіперактивність. Нині збільшується число так званих «дітей індиго» або дітей з дефіцитом уваги та гіперактивності. Їм важко довго залишатися зосередженими на чомусь одному, вони дуже непосидючі й тому розтормошені та гіперактивні. У таких дітей часто виникають проблеми з успішністю, хоча при цьому вони можуть бути обдарованими в певних сферах діяльності. Так, наприклад, наймолодший сертифікований спеціаліст Microsoft – пакистанець ШафайТобани, – якому 8-років; стільки ж років має наймолодший мільйонер;

  • · схильність до доклінічних форм аутизму. Це не вид психічного розладу, а спосіб взаємодії зі світом людей, які з дитинства занурені в себе й не здатні спілкуватися з іншими. Власне, це своєрідний захист від проблем сучасного життя, по суті – спосіб десоціалізації. Такі діти стають менш товариськими, живуть у віртуальному світі фантазій і поступово стають інтровертами. Водночас це трактується як дитячий егоцентризм – думати виключно про себе [5];

  • · сенсорна депривація. Занурюючись в Інтернет, діти отримують менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. Відчуття світу може стати менш чуттєвим: притупляється сприйняття запахів, звуків реального світу, спостерігається спад здатності до співпереживання, емпатії;

  • · побудова ідентичності. Дитина насамперед активно експериментує зі своєю ідентичністю, пошуком свого соціального «Я», освоюючи в Інтернеті різні соціальні ролі. Водночас спроби приміряти на себе різні маски можуть призвести до того, що ідентичність застрягне на стадії дифузної ідентичності – смутного, нестійкого уявлення про самого себе. У результаті може затягнутися процес самовизначення, переходу від дитинства до юності й далі [1].

Отже, зрозуміло, що умови традиційного навчання з вимогами фундаментальних системних знань із предметів та методами суб’єкт-об’єктного репродуктивного навчання не є ефективними для порозуміння тих, хто навчається, із тими, хто навчає. Необхідно шукати нові підходи та технології оптимізації навчання.

Зважаючи на особливості, можливості та проблеми, пропонуємо вам прості правила поведінки та спілкування із дітьми покоління Z.

1. Ставте завдання коротко, адже сучасні діти приділяють мінімум часу для нової інформації.

2. Якщо завдання велике, розподіліть його на максимально короткі пункти.

3. Прописуйте ці завдання — діти не звикли все запам’ятовувати.

4. Обов’язково хваліть малюка, бо він залежний від ваших «лайків».

5. Ставте перед ними не тільки чіткі завдання, але й терміни.

6. Робіть пояснення за допомогою малюнків, бо вони краще розуміють мальовані образи, ніж слова.

7. Головний рухомий фактор — зацікавленість, тому навчайте дітей через гру, що по-справжньому зацікавить.

Поради сучасним педагогам щодо побудови адекватного стилю навчання дітей, які відносяться до «Покоління Z»:

1. Добре структурувати навчальний процес. Покоління Z росте в дуже «впорядкованому» світі та потребує такого ж порядку й логічної послідовності від навчання. Його представники бажають точно знати, що і в які терміни від них вимагається – ця інформація має бути дуже докладною.

2. Забезпечити «зворотній зв'язок». Сучасні діти завжди хочуть знати, наскільки точними є їхні припущення, чи правильно вони розуміють матеріал, чи роблять помилки, тому вдячні педагогу за увагу та участь.

3. Зробити навчальний матеріал «яскравим і візуальним». Покоління Z найкраще сприймає візуальну інформацію.

4. Скоротити та візуалізувати інформацію. Текстові матеріали повинні бути простими для розуміння, структура тексту має відповідати його змісту, а ключові моменти – виділені візуально. Крім того, для цього покоління дуже важливим є підбиття підсумків за кожним етапом навчання – і майже негайна постановка завдань до наступного етапу.

5. Керувати мудро. Учні не будуть зневажати вчителя, якщо вони відчувають, що їхні знання в деяких питаннях більш глибокі, ніж його. Однак вони безумовно бажають, щоб учитель надав їм можливість продемонструвати ці знання, і будуть дуже вдячні, якщо він проявить щирий інтерес. Представники цього покоління хочуть, щоб наставник був здатним і мудрим керівником, а не "все знав".

6. Спілкуватися усно. Використовуйте методики, які включають усний обмін інформацією між учнями, спілкування між дітьми (інтерактивні методи): вербалізована інформація швидше і краще зберігається в пам'яті. Спілкування дітей між собою стимулює пам'ять і робить навчальний процес більш динамічним.

7. Подавати матеріал в оптимістичному тоні. Позитивізм мислення сприяє розумовій активності.

8. Ставити перед дітьми зрозумілі й реальні цілі. Представники «покоління Z» готові робити все максимально ефективно, але для цього вони повинні знати, що саме вимагається від них. Також їм необхідно допомогти зрозуміти, навіщо потрібна певна інформація, і надати найкращу можливість скористатися нею.

9. Використовувати ефективно час. Представники покоління Z не здатні утримувати увагу на будь-чому довго. Поділіть навчальний час на певні інтервали, протягом яких буде змінюватися вид діяльності.

10. Не перевантажувати інформацією. Покоління Z хоче отримувати «сконцентровані» знання. Крім того, вони свідомо ігнорують «закріплення» матеріалу за допомогою його багаторазового повторення: як тільки суть навчального матеріалу їм стає зрозумілою, подальше повторення того ж матеріалу стає «недоречним».

Четвер, 17 Січня 2019 15:42 | Переглядів: 790